Дружба - це велика цінність (виступ на батьківських зборах)

«Виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла»

     Цицерон

Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним.

Навчаючи дитину товаришувати, бути толерантною, ми допомагаємо їй таким чином уникнути у подальшому проблем зі спілкуванням у міжособистісній сфері (кар’єра, сім’я), з легкістю долати конфліктні ситуації, ефективно працювати, отримуючи задоволення від своєї діяльності. 

«П’ять головних принципів спілкування з людьми» (Д.Карнегі)

1. Замість того, щоб звинувачувати, постарайтеся зрозуміти людину, що значно корисніше критики для Вас же, бо виховує в людині здатність ставитись до Вас терпимо, із співчуттям і добротою.

2. Перш за все необхідно збудити в людині зацікавленість, щоб примусити її саму захотіти зробити що-небудь.

3. Коли займаємось розв’язанням своїх проблем, ми витрачаємо 95% часу на думки про себе, що неправильно. Треба перестати думати про власні бажання і чесноти, а спробувати краще пізнати позитивні якості інших людей і висловити їм схвалення, вдячність, які мають іти від усієї душі, відверто; треба бути щедрим на похвалу.

4. Кращий спосіб впливати на людину – це говорити з нею про те, чого вона хоче і постаратися їй допомогти досягнути бажаного.

5. Необхідно завжди враховувати точку зору інших людей, їхні сумніви і плани.

Пам'ятайте: щоб бути гарним батьком, Вам також потрібно бути гарним другом.

Тест «Чи достатньо Ви контактні з дітьми»?

1.     Як Ви вважаєте, чи є у Вашій сім’ї взаєморозуміння?

2.     Чи радяться з Вами діти з особистих питань, чи спілкуються душа в душу?

3.     Чи цікавляться діти Вашою роботою?

4.     Чи знаєте Ви друзів Ваших дітей?

5.     Чи бувають вони у Вас вдома?

6.     Чи беруть участь у господарських справах Ваші діти разом з Вами?

7.     Чи перевіряєте Ви, як діти виконують уроки?

8.     Чи є у Вас спільні з дітьми захоплення і заняття?

9.     Чи беруть діти участь у підготовці до свят?

10. Чи віддаєте Ви перевагу проведенню відпустки разом з дітьми?

Результати тесту:

Стверджувальна відповідь оцінюється двома балами. Відповідь, виражена словами «іноді», «часом» – одним балом, «ніколи» – «0».

Якщо Ви набрали 20 балів, Ваші стосунки з дітьми можна вважати благополучними.

Від 10 до 20 балів – Ваші стосунки з дітьми можна вважати задовільними, проте недостатньо багатогранними. Поміркуйте, в чому саме вони мають бути доповненими, більш поглибленими.

Якщо менше 10 балів – Ваші контакти з дітьми перебувають у недостатній мірі. Варто подумати, як їх поліпшити.

  

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх: 

•          Не перебивайте дитину, не кажіть, що Ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що Вас мало цікавить те, про що вона каже.

•          Не ставте забагато запитань.

•          Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

•          Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

•          Не вигадуйте для дитини багато правил - вона перестане звертати на них увагу.

•          Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

•          Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

Психолог Херсонської загальноосвітньої школи № 32

Крупник Ганна Анатоліївна

(консультації для батьків:

щопонеділка, з 9.00 до 15.00)

___________________________________________________________________________________

Анкета для учнів:

Анкета "Ты и твой класс" (анонимно)

1. Мой класс...

а.            - дружный и сплоченный

б.            - дружный, но иногда бывают конфликты

в.             - конфликтный, мы постоянно ссоримся

г.             - недружный, каждый существует сам по себе

д.            - мне совсем не нравится, я бы с удовольствием перешел в другой класс

2. Мои одноклассники...

а.            - лучше всех, я других не хочу

б.            - мне интересны

в.             - безразличны мне

г.             - раздражают меня

д.            - очень грубы со мной

3. На мой взгляд ...

а.            - в классе меня уважают

б.            - мои одноклассники  относятся ко мне положительно

в.             - меня  игнорируют (относятся так, как будто меня нет)

г.             - некоторые специально хотят меня обидеть

д.            - одноклассники, в основном,  относятся ко мне отрицательно

4. В  моем классе ...

а.            - есть учащиеся,  которые часто подвергается насмешкам

б.            - некоторых из учащихся просто игнорируют, не общаются с ними

в.             - есть дети, которые чувствуют себя одинокими

г.             - некоторых учащихся часто унижают, оскорбляют

д.            - нет проблем в общении друг с другом

5.  Мои пожелания одноклассникам

а.            - быть дружелюбнее друг к другу

б.            -стать одной школьной командой

в.             -оставаться такими же, как есть

г.             -каждому задуматься об исправлении своего отношения к окружающим

 6. Самое приятное событие в твоем классе в этом учебном году ____________________

___________________________________________________________________________

7. Самое неприятное событие в твоем классе в этом учебном году ___________________

____________________________________________________________________________

8. Что бы ты хотел изменить в твоем классе? _____________________________________

____________________________________________________________________________

9. Рассказываешь ли ты о школьной жизни родителям? ____________________________ ____________________________________________________________________________

Большое спасибо!

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ

·  Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини.

·  Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.

·  Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

·  Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.

·  Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.

·  Будьте послідовними у своїх вимогах,  пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.

·  Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

·  Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».

·  Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, одноклассниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості.

·  Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

·  Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.

·  Не викликає сумніву, що правильно встановленими, цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно вивести на будь-яку висоту.

 (консультування батьків щопонеділка з 9.00  до 15.00)

Психолог КРУПНИК ГАННА АНАТОЛІЇВНА

Тренінг для батьків майбутніх першокласників «Моя дитина йде до школи»

 Моя дитина йде до школи!

Для сучасної сім’ї дуже важливо побудувати адекватні взаємостосунки між її членами. А особливо між батьками і дітьми.

Кожна мати й батько хочуть, щоб були взаєморозуміння й дружба. Хоча інколи це нелегко. Дитина своєю поведінкою часто ставить перед батьками складні завдання: як відреагувати на спалах злості, неслухняності, що робити, якщо дитина пригнічена і невпевнена у собі, як допомогти їй налагодити контакт з однолітками, як бути, якщо ваша надмірно активна дитина не може всидіти і п’яти хвилин на одному місці…

У батьків може виникати багато неприємних почуттів – злість, розчарування, безпорадність, почуття провини за те, що не змогли чогось навчити. Як ми ставимося до дитини (та й не тільки до дитини), впливає на те, чи зможемо ми знайти спільну мову, досягти взаєморозуміння, задоволення, радості у взаєминах.

Мета тренінгу:

·        Розширити знання батьків про психологічну готовність дитини до навчання, адаптацію;

·        Формувати навички ефективного спілкування, толерантних взаємовідносин;

·        Навчити адекватно реагувати на різноманітні життєві ситуації.

Завдання:

·        Поглибити пізнання батьками самих себе, своїх психологічних особливостей, усвідомлення своїх дій і думок, зміцнення позитивних якостей особистості, набуття навичок адекватної поведінки в певних соціальних ситуаціях;

·        Вивчення світу дитинства як такого, поглиблене пізнання своєї дитини, її вчинків, емоцій, думок;

·        Знаходження оптимальних шляхів спілкування з дитиною, пошук та використання адекватних методів виховання і розвитку дитини та умов їх повного прийняття.

Хід тренінгу:

1.                Знайомство. Учасники по черзі називають своє ім’я та повідомляють деяку (за бажанням) інформацію про себе.

2.                          Правила роботи у групі.

3.                          Очікування учасників. Батьки відповідають на запитання: «Що привело вас у групу?», «Які у вас очікування від заняття?»

4.                          Інформаційне повідомлення «Сім’я».  У кожної людини є кілька сфер спілкування: на роботі, з друзями. Але найскладніша і радісна сфера взаємодії – це сім’я. Сімейні умови, зокрема соціальний стан, рід занять, матеріальний рівень і  рівень освіти батьків, значною мірою визначають життєвий шлях дитини. Крім свідомого, цілеспрямованого виховання, яке дають дитині батьки, на неї впливає вся внутрішньосімейна атмосфера. (З батьками обговорюються питання: Що таке сім’я? Яку роль вона відіграє в житті кожної людини? Якою вона повинна бути, щоб принести людям щастя?

5.                          Дискусія на тему "Чого ми чекаємо від наших дітей?" Батьки по колу висловлюють свої думки, психолог записує їх на дошці. Потім очікування аналізуються з використанням таких критеріїв: реальність – нереальність очікувань; наявність суперечностей  очікувань у різних членів групи (особливо звертається увага на суперечності у подружжя); чи є серед очікувань те, що батькам не вдалося досягти в житті (і тепер вони будь-якою ціною намагаються спрямовувати зусилля дітей саме в цьому напрямку, незважаючи на бажання, можливості дитини.

6.                          Вправа «Риси моєї дитини». Батьки об’єднуються у групи з 4-5 осіб, обговорюючи і записуючи на заздалегідь підготованих аркушах А4 відповіді на запитання: «Що мене засмучує?», «Що мене тішить у моїй дитині?». Обговорення записів.

7.                          Тест-гра «Погоджуюся – не погоджуюся».

 1. Я вважаю, що повинен знати все, про що думає моя дитина. ( - )

 2. Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер. ( - )

 3.  Я мрію про те, щоб моя дитина досягла в житті того, що не вдалося мені.  ( - )

4. За суворе виховання діти дякують потім.   ( - )

8.                          Вправа «Культура взаємовідносин у сім’ї». Батьки об’єднуються у  дві групи: «Батьки» та «Діти». Завдання: розробити рекомендації щодо ефективного спілкування між членами родини. Обговорення записів.

9.                          Вправа «Квітка». Учасникам тренінгу роздаються аркуші, на яких вони малюють ромашку, а на кожній пелюстці вказують «За що я люблю свою дитину».

10.                     Підведення підсумків. Тренер пропонує учасникам дати відповідь  на запитання: Які знання ви отримали? Як ці знання використовуватимете в  подальшому? Далі кожен учасник може висловити власні судження з приводу тренінгу. «Що було корисним, цікавим?»

11.                     Прощання.

Крупник Г.А., 
психолог Херсонської
загальноосвітньої школи № 32 

Анкета для батьків

 ШАНОВНІ БАТЬКИ! 

Оберіть у кожній з семи наведених характеристик класу одне з трьох тверджень (а,б,в), що більшою мірою відповідає стану справ у вашому класі.

Дякуємо за співпрацю!

1. А. Вважаю. Що всім учням тепло і комфортно в класі, вони у колі друзів.

    Б. Далеко не всі діти відчувають дружню підтримку класу.

    В. Моя дитина самотня у класі.

2. А. В основному учні цінують свій клас (друзів).

    Б.Більшість учнів не замислюються про значення класу у своєму шкільному житті.

    В. Іноді мені хотілося б поміняти для своєї дитини клас.

3. А. Відчувається, що у класі піклуються про кожного учня.

    Б. У своїй діяльності клас піклується не тільки про себе і свою школу, але й виявляє турботу у більших масштабах.

    В. Можна сказати, що клас турбують більше зовнішні справи (конкурси, дискотеки), ніж внутрішній захист кожного учня.

4. А. Я задоволений(а0 виховною роботою у класі.

    Б. Вважаю, що виховна робота у класі може бути доповнена деякими важливими моментами.

    В. Виховна робота у класі потребує докорінних змін.

5. А. Я  позитивно оцінюю колективні творчі справи, що організуються в класі.

    Б. Треба частіше організовувати колективні творчі справи.

    В. Нові справи класу не потрібні.

6. А. Вважаю, що у класі є основа для загальної дружби.

    Б. В основному у класі дружать групками, загальної дружби не виходить.

    В. Загальна дружба у класі неможлива.

7. А. Вважаю, що більшість учнів проявляють свої здібності і інтереси у класі.

    Б. У класі обмежені можливості для прояву здібностей учнів.

    У класі багато учнів, здібності і інтереси яких не розкриті.

Адаптація п’ятикласників до навчання у середній школі (батьківські збори)

Психологічні особливості підліткового віку:

·         У дітей 10 -12 років спостерігається неорганізованість.

·         Навчальна розгубленість.

·         Недисциплінованість.

·         Молодші підлітки швидше втомлюються, втома переходить у стійку перевтому.

·         Мислення школяра деякою мірою залишається конкретним, наочнообразним.

·         Інтенсивний фізичний розвиток іноді знижує розумову діяльність школяра.

Причини можливих проблем п’ятикласників такі:

·         Починаються особистісні зміни, пов’язані з початком підліткового періоду

·         Відбуваються об’єктивні зміни у навчальній діяльності

·         Труднощі у сфері спілкування з однокласниками є для дитини важливішими ніж проблеми у навчанні

Ознаки успішної адаптації:

·         задоволеність дитини процесом навчання;

·         навчальна програма для учня є посильною;

·         задоволеність міжособистісними відносинами - з однокласниками і вчителем.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ:

·         Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

·         Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

·         Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поводження та взаємини з іншими дітьми.

·         Допомагайте дитині виконувати домашні завдання,але не робіть їх самі.

·         Особливі зусилля докладайте для того, щоб підтримувати спокійну й стабільну атмосферу вдома, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.

·         У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

Практична допомога батьків першокласникам (батьківські збори)

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

•1.Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.

•2. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.

•3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

•4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

5. Забудьте фразу: « Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись.

•6. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.

•7. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.

•8. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.

•9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. треба відпочивати 10-15 хв.

•10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.

•11. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»

•12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

•13. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтеся із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

•14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

•15.Знайте, що діти люблять казки,особливо перед сном,або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО  ЗАПОБІГАННЯ ШКІЛЬНІЙ  ДЕЗАДАПТАЦІЇ:

•• формуйте позитивне ставлення до школи;

•• виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;

•• формуйте адекватну самооцінку;

•• не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою; • навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими;

•• привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині

•• частіше хваліть, а не докоряйте;• пам'ятайте, що кожна людина має право на помилку;

•• частіше згадуйте себе у дошкільному віці;

•• любіть дитину безумовною любов'ю, приймайте її такою, якою вона є.

При спілкуванні з дітьми не слід уживати такі, наприклад, висловлювання:

•Я тисячу разів казав тобі, що...

•Скільки разів треба повторювати...

•Про що ти тільки думаєш...

•Невже тобі важко запам'ятати, що...

•Ти стаєш...

•Ти такий же, як...

•Відчепись, ніколи мені...

•Чому Олена (Настя, Ліля і т. д.) така, а ти - ні...

При спілкуванні з дітьми бажане вживання таких висловлювань:

•Ти в мене найрозумніший (красивий і т. д.).

•Як добре, що в мене є ти.

•Ти в мене молодець.

•Я тебе дуже люблю.

•Як ти добре це зробив, навчи й мене.

•Дякую тобі, я тобі дуже вдячна.

•Якби не ти, я б ніколи з цим не справився.