Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

     Відповідно до плану роботи пункту психологічної допомоги населенню, учасникам подій, постраждалим та їх родичам на базі Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради  для працівників районних (міських) консульпунктів відбувся семінар «Робота психолога щодо надання екстреної допомоги в ситуації кризи». 

Что такое посттравматическое стрессовое расстройство (ПТСР)?

     Это заболевание развивается, если человек пережил реальную (или потенциальную) угрозу жизни. Также этому риску подвержены свидетели жутких событий. Такое состояние возникает, если нарушено доверие и человек ощутил себя беспомощным.

      Если человек пережил травматическую ситуацию, то вполне нормально, если он чувствует себя испуганным, тревожным и растерянным. Но если эти состояния не проходят и человек чувствует, что испытывает постоянное чувство опасности и болезненные воспоминания – это может быть ПТСР. Такое состояние психики может появиться, когда человек пережил катастрофу, стал ее свидетелем или убирал ее последствия (в том числе работники аварийных служб и сотрудники правоохранительных органов). Бывает, что ПТСР испытывают близкие и друзья людей, переживших травму.

       В посттравматический период человеку может казаться, что жизнь уже не станет прежней. Преодолеть посттравматическое стрессовое расстройство можно ТОЛЬКО при правильном лечении и поддержке близких.

      ПТСР развивается в зависимости от особенностей каждого человека. Обычно такое состояние дает о себе знать в течении нескольких часов или дней после травмирующего события, но бывает что ПТСР проявляется через недели, месяцы и даже годы.

События, которые могут привести к ПТСР: война; массовые убийства, стихийное бедствие, автомобильные или авиакатастрофы, террористические атаки, внезапная смерть любимого человека, изнасилование, похищение людей, нападение, сексуальное или физическое насилие, пренебрежительное отношение в детстве или любое событие, которое сокрушает вашу жизнь и  ставит вас в тупик, в котором у вас возникает чувство беспомощности и безнадежности.

        События, которые приводят к ПТСР, как правило, невероятно пугающие и подавляющие. Когда чувство доверия и безопасности разрушено, у любого человека будут проявляться по крайней мере некоторые из симптомов ПТСР. Человек плохо спит, испытывает страх и не может перестать думать о том, что произошло. Это нормальная реакция на ненормальные события. Для большинства людей эти симптомы не долговечны, и проходят сами собой. Но в случае ПТСР симптомы не уменьшаться, с каждым днем вам будет становиться все хуже.

Признаки посттравматического стрессового расстройства

Симптомы ПТСР могут возникнуть внезапно, постепенно или появляться время от времени. Они могут появляться из ниоткуда, а могут быть вызваны чем-то, что напоминает человеку о событии: шум, запах, определенные слова или образы.

При том, что каждый испытывает ПТСР по-разному, есть три основных симптома:

·         "Пересматривание" навязчивых, неприятных  событий в воображении;

·         Человек старается избегать того, что напоминает ему о травме;

·         Повышенная тревожность и эмоциональное возбуждение.

Дополнительные признаки ПТСР:

       Гнев и раздражительность; чувство вины, стыда, или самообвинение; злоупотребление алкоголем или наркотиками; чувства недоверия и предательства; депрессия и чувство безысходности; суицидальные мысли и чувства; чувство отчужденности и физические боли; поверхностный и беспокойный сон; вздрагивание при звонках, хлопках и др. повседневных звуках; неспособность вспомнить целые эпизоды пережитой травмы; ощущение, что человеку "не суждено" найти работу, постороить семью, и т. д. Если вы подозреваете, что у вас или вашего близкого человека ПТСР, нужно обратиться за помощью к психотерапевту немедленно.

       Так как, чем раньше обнаруживается ПТСР, тем легче его излечить. Наличие ПТСР не признак слабости. Для преодоления этого состояния необходимо принять травмирующее событие, как часть вашего прошлого. При поддержке опытного врача сделать это легче. При ПТСР, для человека естественно желание избежать болезненных воспоминаний и чувств. Но если вы попытаетесь "отмахиваться" от болезненных воспоминаний, будет только хуже. Эмоции никуда не денутся и будут проявляться в моменты стресса или когда ваш самоконтроль ослабеет. От попыток постоянного контроля вы будете измотаны. В запущенном состоянии, это может повлиять на всю вашу жизнь.

Советы:

·         Не отдаляйтесь от своих друзей и близких. Скорее всего вам будет хотется выйти из социальной жизни ваших близких. Но ни в коем случае нельзя терять связь с людьми, которые заботятся о вас. Поддержка со стороны других людей является жизненно важной для вашего выздоровления.

·         Рассмотрите вопрос о присоединении к группе поддержки для пострадавших от такого же типа травмы. Группа поддержки может помочь вам чувствовать себя менее изолированным и одиноким.

·         Не употребляйте алкоголь или наркотики. Потому, что когда вы стараетесь "залить" свое горе, вам становится легче лишь на некоторое время, но само ПТСР усугубляется. Употребление психоактивных веществ ухудшает многие симптомы ПТСР, которые проявляются в эмоциональном онемении, социальной изоляции, гневе и депрессии.

       Ключ к преодолению ПТСР в отказе от чувства беспомощности. Травма заставляет вас чувствовать себя бессильным и уязвимым. Очень важно напомнить себе, что у вас есть силы, чтобы выйти из этого состояния и, что проходя трудности в жизни, мы приобретаем навыки преодоления проблем и становимся сильнее.

Вспомогательные способы преодоления ПТСР:

- Узнайте как можно больше о ПТСР;

- Присоединитесь к группе поддержки;

- Практикуйте релаксацию и медитацию;

- Занимайтесь спортом на свежем воздухе (туризм, кемпинг, катание на горных велосипедах, скалолазание, рафтинг и катание на лыжах);

- Доверьтесь близкому человеку;

- Проводите время с позитивными людьми;

- Избегайте алкоголя и наркотиков;

- Наслаждайтесь тишиной природы.

Советы близким человека, страдающего ПТСР.

      Если у того, кого вы любите есть признаки ПТСР, заботьтесь о нем и поддерживайте. ПТСР может быть тяжелым испытанием для семьи. Вам будет трудно понять, почему близкий человек закрылся или стал менее ласковым. Иногда в его поведении будет проявлена нестабильность. ПТСР может даже привести к потере работы.

       Чем больше вы знаете о ПТСР, тем вероятнее поможете члену своей семьи. Итак, если в вашей семье есть человек, перенесший травму и находящийся в состоянии ПТСР: Будьте терпеливы и старайтесь понять близкого человека. Запаситесь терпением. Человеку с посттравматическим стрессовым расстройством, возможно, потребуется время, чтобы говорить о травматическом событии снова и снова. Это часть процесса излечения. Избегайте того, что может напомнить человеку о травмирующем событии (даты, звуки, запахи).

     Не принимайте симптомы ПТСР лично. Общие симптомы посттравматического стрессового расстройства, включают эмоциональное оцепенение и гнев. Если ваш любимый человек, кажется далеким, раздражительным, или закрытым, помните, что это не имеет ничего общего с вами или вашими отношениям.

        Если человек не идет на разговор о травмирующем событии, не давите на него. Ему невероятно сложно говорить о том событии. Но дайте понять, что если человек захочет поговорить, вы готовы его выслушать.

Почему с ПТСР нельзя жить?

- ПТСР может разрушить вашу семью. Вы можете обнаружить, что отдалились от родных и близких, не в состоянии ладить с людьми, или что вы сердиты или даже жестоки.

- ПТСР может вызывать другие проблемы со здоровьем. Доказана связь между ПТСР и болезнями сердца.

- ПТСР может вызвать алкоголизм.

- ПТСР может лишить вас радости жизни.

- Лечение ПТСР, поможет вам справиться с травмой, которую вы испытали. Вместо того, чтобы загонять свои переживания внутрь, во время лечения вас заставят вспомнить событие, которое спровоцировало ПТСР.

- Чем раньше вы начнете лечение, тем меньше последствий будет.

Виды лечения ПТСР:

·        Психотерапия. Когнитивно-поведенческая терапия, сфокусированная на травме. Постепенное освобождение мыслей, чувств и воспоминаний травмирующего события. Воспоминания обрабатываются и становятся более сбалансированными и менее ужасающими.

·         Семейная терапия – очень действенное средство. Она помогает родным и близким понять, через что вы проходите. Подобная терапия сближает и помогает лучше понять друг друга в семье.

·         Медикаментозное лечение. Иногда людям с ПТСР, назначают лекарства, чтобы облегчить вторичные симптомы депрессии или тревоги .

   Медикаменты не излечат причины ПТСР, но сделают человека менее грустными и более спокойными.

Лечение ПТСР – это долгий и нелегкий процесс. Близкие люди могут помочь на пути к выздоровлению.

Источники:  http://www.usp.ks.ua

http://vk.com/club67976664

Участь у конкурсі "Профілактично-просвітницька робота з учнями"

Конкурсна робота за темою: ОСОБЛИВОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ УЧНІВ. ПРОФІЛАКТИЧНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ПРОГРАМА «ШЛЯХ ДО УСПІХУ»

Для участі у конкурсі, який організувала редакція журналу "Практичний психолог: Школа", був розроблений універсальний робочий зошит індивідуального психологічного супроводу «Щоденник особистісного розвитку підлітка «Шлях до успіху», який розрахований на роботу з учнем середньої та старшої школи, що самостійно або за запитом батьків чи вчителів звернувся до психолога з ціллю вдосконалення комунікативних навичок, ефективної взаємодії з оточуючими, бажанням стати успішним, впевненим у собі.

Організатор конкурсу — напрям «МЦФЕР: Освіта» Видавничого дому МЦФЕР

СЛОВО РЕДАКТОРА:

"Загальновідомо, що ліпше запобігти будь-якій проблемі, ніж долати її наслідки. Профілактично-просвітницька робота з учнями є одним із пріоритетних напрямів професійної діяльності практичного психолога.
«Бути попередженим — означає бути озброєним» — цей вислів визначає результативну спрямованість такої роботи фахівця з учнями і водночас дає надію на пролонгований результат діяльності, що й засвідчує її ефективність.
Тому журнал «Практичний психолог: Школа» оголошує конкурс на найліпші розробки щодо підвищення психологічної культури та грамотності учнів, їхньої життєвої компетенції. Активні, творчі й ініціативні практичні психологи системи освіти, які стануть переможцями конкурсу, отримають чудові подарунки.
Бажаємо всім успіху!"

РЕЗУЛЬТАТИ КОНКУРСУ :

 Крупник Г.А. - ДИПЛОМАНТ конкурсу "Профілактично-просвітницька робота з учнями" !!!!!

http://ppsh2014.pedrada.com.ua/konkurs/konkursna_robota/?id=340047

Досвід взаємодії особистості з соціумом: особливості соціально-психологічного супроводу (презентація)

Виступ під час проведення міського семінару заступників директорів шкіл з НВР з презентацією "Досвід взаємодії особистості з соціумом: особливості соціально-психологічного супроводу" 

          У нашій школі створена та впроваджується власна програма, що дає можливість охопити учнів як молодшої так і старшої школи. З учнями проводяться індивідуальні консультації, тренінги, просвітницькі та профілактичні заходи. З батьками проводиться робота у рамках батьківського всеобучу, із вчителями проводиться індивідуальна робота (консультації з наданням рекомендацій), та групова робота (педагогічні наради, педконсиліуми).

 Вашій увазі пропонується фото-звіт роботи Соціально-психологічної служби 

Херсонської загальноосвітньої школи № 32

 Під час виконання вправи учням пропонується написати якомога більше своїх позитивних рис характеру. Описати на свої таланти та вміння

 На даному фото ми бачимо, як діти виконують вправу «Мої успішні ситуації», що дозволяє учням замислитись над своїми досягненнями сьогодні та планувати майбутнє.

 На думку учнів – одна із складових успіху – це впевненість у собі! Тому ми вважаємо за доцільне розвивати лідерські навички за допомогою публічних виступів.

 Дуже важливо навчити дітей контролювати свої негативні емоції та вміти перетворювати негативну енергію в позитивну.

Одним із важливих завдань нашої програми є формування толерантного ставлення до оточуючих. З цією метою було проведено Тиждень Толерантності. Завданням акції було донесення до дітей поняття толерантності та основні закономірності. Були проведені тренінги з учнями молодшої та старшої школи. На занятті дітям у грі розповідали про важливість цієї теми, влаштовували інтерактивні ігри. По закінченню тренінга діти вже самі розповідали про своє бачення толерантності.

 На даному фото ми бачимо плакат Толерантності, який  підготували  учні старшої школи, а також листівки, на яких було розміщено інформацію про те, хто така толерантна людина.

 Діти виходили на вулиці міста та запитували у перехожих, чи знають вони значення цього дня.

 Одним із важливих чинників під час формування успішної, впевненої поведінки – є робота над подоланням тривожності, невпевненості.

 Діти виконують дану вправу з метою навчитися вести публічні дебати, відстоювати власну думку. Дана вправа також направлена на підвищення самооцінки, розігрується ситуація успіху.

«Правове виховання» - один із важливих напрямків роботи СПС. Учні під час тренінгу дізнаються про права та обов’язки дитини, знайомляться з Конвенцією ООН «Про права дитини»

 Формування навчальної мотивації – дуже важливий компонент подальшого успішного життя. Щоб стати успішним учнем, дитина повинна отримувати задоволення від навчання. Коли ми задоволені – ми щасливі. Коли ми щасливі – ми досягаємо бажаного. Досягнувши бажаного – ми успішні. Без відчуття успіху у дитини пропадає інтерес до школи і навчальних занять.

 Тренінг на підвищення рівня згуртованості колективу. Дана вправа сприяє дружній атмосфері у класі, розвиваю командний дух, почуття гордості за себе і товаришів.

 “Всесвітній День боротьби зі СНІДом” Мета заходу – формувати терпиме ставлення до ВІЛ-інфікованих, підвищувати рівень обізнаності з даної проблеми. Протягом тижня ми провели акцію «Ми проти ВІЛ, СНІД»., метою якої було застерегти та проінформувати дітей про можливі шляхи зараження.

 Червоні стрічки – символ підтримки людей з ВІЛ/СНІД. Діти самі робили червоні стрічки, які потім роздавали одноліткам, розповідаючи про небезпеку захворювання. А також давали листівку-нагадування.

 В школі було проведено виставку малюнків на тему ВІЛ/ СНІД, до якої охоче долучилися учні нашої школи. Було проведено відео-лекторії, лекції та фільми про небезпеку хвороби та шляхи її зараження. Після чого було обширне обговорення цієї теми.

 «16 днів проти насилля» - акція з метою поширення знань учнів про права дитини та надання соціального захисту у разі виявлення агресії у сімї. Спочатку ми влаштували виставку малюнків серед учнів 5-11 класів, потім проводили лекції, під час яких діти могли більше дізнатись про свої права, захищеність та свободу.

З учнями «групи ризику», що знаходяться на внутришкільному обліку було проведено анкетування, яке мало показати чи страждають діти від будь-якого виду насилля (фізичного, морального), яке може виникнути в школі, так і за її межами. Провівши тестування. Ми з’ясували, що насилля над дітьми виявлено не було.

 В рамках школи було проведено акцію «правила дорожнього руху», до якої були залучені представники ДПС, які інформували дітей та застерігали від неправильного поводження на дорозі. Та небезпечні випадки. У кожному класі було проведено опитування з метою виявлення культури поведінки на дорозі.

 Діти самостійно намалювали малюнки з правилами дорожнього руху.. Зібравши невелику групу дітей ми пішли на подвір’я школи та роздавали малюнки пішоходам та водіям. Таким чином діти намагалися застерегти водіїв та пішоходів від нещасних випадків та звернути увагу на толерантне ставлення один до одного.

Практичний психолог  Крупник Г.А.

Соціальний педагог  Сподоба М.Р.

Тренінг для батьків майбутніх першокласників «Моя дитина йде до школи»

 Моя дитина йде до школи!

Для сучасної сім’ї дуже важливо побудувати адекватні взаємостосунки між її членами. А особливо між батьками і дітьми.

Кожна мати й батько хочуть, щоб були взаєморозуміння й дружба. Хоча інколи це нелегко. Дитина своєю поведінкою часто ставить перед батьками складні завдання: як відреагувати на спалах злості, неслухняності, що робити, якщо дитина пригнічена і невпевнена у собі, як допомогти їй налагодити контакт з однолітками, як бути, якщо ваша надмірно активна дитина не може всидіти і п’яти хвилин на одному місці…

У батьків може виникати багато неприємних почуттів – злість, розчарування, безпорадність, почуття провини за те, що не змогли чогось навчити. Як ми ставимося до дитини (та й не тільки до дитини), впливає на те, чи зможемо ми знайти спільну мову, досягти взаєморозуміння, задоволення, радості у взаєминах.

Мета тренінгу:

·        Розширити знання батьків про психологічну готовність дитини до навчання, адаптацію;

·        Формувати навички ефективного спілкування, толерантних взаємовідносин;

·        Навчити адекватно реагувати на різноманітні життєві ситуації.

Завдання:

·        Поглибити пізнання батьками самих себе, своїх психологічних особливостей, усвідомлення своїх дій і думок, зміцнення позитивних якостей особистості, набуття навичок адекватної поведінки в певних соціальних ситуаціях;

·        Вивчення світу дитинства як такого, поглиблене пізнання своєї дитини, її вчинків, емоцій, думок;

·        Знаходження оптимальних шляхів спілкування з дитиною, пошук та використання адекватних методів виховання і розвитку дитини та умов їх повного прийняття.

Хід тренінгу:

1.                Знайомство. Учасники по черзі називають своє ім’я та повідомляють деяку (за бажанням) інформацію про себе.

2.                          Правила роботи у групі.

3.                          Очікування учасників. Батьки відповідають на запитання: «Що привело вас у групу?», «Які у вас очікування від заняття?»

4.                          Інформаційне повідомлення «Сім’я».  У кожної людини є кілька сфер спілкування: на роботі, з друзями. Але найскладніша і радісна сфера взаємодії – це сім’я. Сімейні умови, зокрема соціальний стан, рід занять, матеріальний рівень і  рівень освіти батьків, значною мірою визначають життєвий шлях дитини. Крім свідомого, цілеспрямованого виховання, яке дають дитині батьки, на неї впливає вся внутрішньосімейна атмосфера. (З батьками обговорюються питання: Що таке сім’я? Яку роль вона відіграє в житті кожної людини? Якою вона повинна бути, щоб принести людям щастя?

5.                          Дискусія на тему "Чого ми чекаємо від наших дітей?" Батьки по колу висловлюють свої думки, психолог записує їх на дошці. Потім очікування аналізуються з використанням таких критеріїв: реальність – нереальність очікувань; наявність суперечностей  очікувань у різних членів групи (особливо звертається увага на суперечності у подружжя); чи є серед очікувань те, що батькам не вдалося досягти в житті (і тепер вони будь-якою ціною намагаються спрямовувати зусилля дітей саме в цьому напрямку, незважаючи на бажання, можливості дитини.

6.                          Вправа «Риси моєї дитини». Батьки об’єднуються у групи з 4-5 осіб, обговорюючи і записуючи на заздалегідь підготованих аркушах А4 відповіді на запитання: «Що мене засмучує?», «Що мене тішить у моїй дитині?». Обговорення записів.

7.                          Тест-гра «Погоджуюся – не погоджуюся».

 1. Я вважаю, що повинен знати все, про що думає моя дитина. ( - )

 2. Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер. ( - )

 3.  Я мрію про те, щоб моя дитина досягла в житті того, що не вдалося мені.  ( - )

4. За суворе виховання діти дякують потім.   ( - )

8.                          Вправа «Культура взаємовідносин у сім’ї». Батьки об’єднуються у  дві групи: «Батьки» та «Діти». Завдання: розробити рекомендації щодо ефективного спілкування між членами родини. Обговорення записів.

9.                          Вправа «Квітка». Учасникам тренінгу роздаються аркуші, на яких вони малюють ромашку, а на кожній пелюстці вказують «За що я люблю свою дитину».

10.                     Підведення підсумків. Тренер пропонує учасникам дати відповідь  на запитання: Які знання ви отримали? Як ці знання використовуватимете в  подальшому? Далі кожен учасник може висловити власні судження з приводу тренінгу. «Що було корисним, цікавим?»

11.                     Прощання.

Крупник Г.А., 
психолог Херсонської
загальноосвітньої школи № 32 

Консультування батьків та дітей за допомогою методу "Символдрама"

(КОНСУЛЬТПУНКТ ДЛЯ БАТЬКІВ:  щопонеділка, з 9.00 до 15.00)

Символдрама

 (Кататимно-имагинативная психотерапия, Кататимное переживание образов, метод «сновидений наяву») 

Символдрама — один из видов индивидуальной и групповой психотерапии, в основе которого лежат теория классического психоанализа, аналитическая психология К.Г.Юнга и современные модели. В переводе с греческого символдрама означает — действие условного знака (греч. symbolon — условный знак и drama — действие). Другие названия этой техники — кататимно-имагинативная психотерапия (от лат. kata — соответственно, thymos — душа, imago — образ, т. е. психотерапия переживания образов, соответствующих душевному состоянию), кататимное переживание образов, метод сновидений наяву.

Основателем символдрамы считается Ханскарл Лёйнер (1919–1996 гг.) — немецкий психоаналитик, врач, психотерапевт. Данный метод терапии был создан в 50-е — 70-е годы двадцатого века, а позднее значительно дополнен детским психоаналитиком и психотерапевтом Г.Хорном.

Символдрама получила широкое распространение в практике психотерапевтов Северной и Южной Америки, а также Европы, за исключением Франции. В России, Украине символдрама стала известна в последнем десятилетии двадцатого века.

Суть символдрамы заключается в том, что пациент представляет образы на тему, заданную психотерапевтом. Эти образы позволяют раскрыть конфликты и противоречия, которые скрываются в индивидуальном бессознательном. Метафорически символдраму можно охарактеризовать как "психоанализ при помощи образов".

Понимание символики образов и процессов, происходящих в символдраме, значительно обогащается обращением к теории архетипов и коллективного бессознательного К.Г.Юнга, а также к разработанному им методу активного воображения. То, что предлагает клиенту символдрама логически вытекает из представления Юнга об архетипах. Лейнер предположил: если образ архетипичен, он должен вызывать сильные чувства, будут задействованы мощные психические силы клиента. А конкретные детали, которыми наделит образ данный человек, расскажут о его личном бессознательном.

Наиболее качественные результаты символдрама демонстрирует при лечении невротических и неврозоподобных состояний, различных расстройств эмоциональной сферы, нарушений адаптационных возможностей и всевозможных психосоматических расстройств (т.е. физических заболеваниях, корень которых находится в психической области). Положительным моментом является возможность применения инструментария символдрамы для помощи детям (с 6,5 лет), а также хорошая сочетаемость методики с другими психотерапевтическими инструментами. Среди противопоказаний к использованию символдрамы специалистами выделяются: церебрально-органические синдромы; коэффициент интеллектуальности ниже 85; недостаточная мотивация, самотерапия, а также некоторые формы психозов.

Процедура символдрамы включает четыре этапа:

1. предварительная беседа,
2. расслабление,
3. представление образа под контролем психотерапевта,
4. заключительная беседа.

Символдрама делится на следующие виды:

1. индивидуальная,
2. групповая,
3. для детей и подростков,
4. парная, в том числе семейная.

Ключевым понятием в символдраме является мотив. Под мотивами понимаются специальные темы образов, каждый из которых направлен на решение определенной задачи. Например, если пациент нуждается в проработке трудностей первого года жизни, психотерапевт предлагает ему представить образ "луг". Другими мотивами могут являться: "ручей" (работа с проблемами раннего детства), "гора" (проблемы, связанные с эдиповым комплексом), "дом" (актуальное состояние), "опушка леса" (бессознательные страхи), "идеал-я" (принятие себя), "значимое лицо" (проработка актуального значимого отношения), "лев" (агрессивность), "куст розы" или "поездка автостопом". Всего в современной практике символдрамы используются порядка ста различных мотивов.

Как проходит сеанс символдрамы? Обычно терапия включает 10–15 сессий, но в сложных случаях количество визитов к психотерапевту может быть и значительно большим.

Пациент удобно располагается в кресле или на кушетке, погружается в релаксирующее состояние. Углубляется и выравнивается дыхание, расслабляются мышцы. Терапевт предлагает ему представить какой-либо образ, при этом вербально описывать то, что возникает перед его внутренним взором.

Важно понимать, что в символдраме нет закрепления конкретных значений за символами, ключевую роль играют чувства пациента, которые вызывают у него наблюдаемые им символы.

Замечено, что символдрама оказывает общий благотворный эффект на внутреннее состояние пациентов. Основатель метода вспоминал отзыв одного из своих клиентов, представляющего образ "луг": "То, что вы со мной здесь делаете — просто великолепно!" Дело в том, что образы в символдраме чувствуются очень ярко, объемно, их восприятие близко к восприятию реальности. Человек чувствует прикосновения мягкой травы, прохладную воду, слышит пение птиц, ощущает тепло от солнца… Ландшафты внутреннего мира напоминают картины детства, они дают душе отдых и прибавляют сил.

Источники: 

                   http://ru.wikipedia.org

                           http://www.symboldrama.ru

                    http://samopoznanie.ru

(КОНСУЛЬТПУНКТ ДЛЯ БАТЬКІВ - щопонеділка, з 9.00 до 15.00)