Тренінг для батьків майбутніх першокласників «Моя дитина йде до школи»

 Моя дитина йде до школи!

Для сучасної сім’ї дуже важливо побудувати адекватні взаємостосунки між її членами. А особливо між батьками і дітьми.

Кожна мати й батько хочуть, щоб були взаєморозуміння й дружба. Хоча інколи це нелегко. Дитина своєю поведінкою часто ставить перед батьками складні завдання: як відреагувати на спалах злості, неслухняності, що робити, якщо дитина пригнічена і невпевнена у собі, як допомогти їй налагодити контакт з однолітками, як бути, якщо ваша надмірно активна дитина не може всидіти і п’яти хвилин на одному місці…

У батьків може виникати багато неприємних почуттів – злість, розчарування, безпорадність, почуття провини за те, що не змогли чогось навчити. Як ми ставимося до дитини (та й не тільки до дитини), впливає на те, чи зможемо ми знайти спільну мову, досягти взаєморозуміння, задоволення, радості у взаєминах.

Мета тренінгу:

·        Розширити знання батьків про психологічну готовність дитини до навчання, адаптацію;

·        Формувати навички ефективного спілкування, толерантних взаємовідносин;

·        Навчити адекватно реагувати на різноманітні життєві ситуації.

Завдання:

·        Поглибити пізнання батьками самих себе, своїх психологічних особливостей, усвідомлення своїх дій і думок, зміцнення позитивних якостей особистості, набуття навичок адекватної поведінки в певних соціальних ситуаціях;

·        Вивчення світу дитинства як такого, поглиблене пізнання своєї дитини, її вчинків, емоцій, думок;

·        Знаходження оптимальних шляхів спілкування з дитиною, пошук та використання адекватних методів виховання і розвитку дитини та умов їх повного прийняття.

Хід тренінгу:

1.                Знайомство. Учасники по черзі називають своє ім’я та повідомляють деяку (за бажанням) інформацію про себе.

2.                          Правила роботи у групі.

3.                          Очікування учасників. Батьки відповідають на запитання: «Що привело вас у групу?», «Які у вас очікування від заняття?»

4.                          Інформаційне повідомлення «Сім’я».  У кожної людини є кілька сфер спілкування: на роботі, з друзями. Але найскладніша і радісна сфера взаємодії – це сім’я. Сімейні умови, зокрема соціальний стан, рід занять, матеріальний рівень і  рівень освіти батьків, значною мірою визначають життєвий шлях дитини. Крім свідомого, цілеспрямованого виховання, яке дають дитині батьки, на неї впливає вся внутрішньосімейна атмосфера. (З батьками обговорюються питання: Що таке сім’я? Яку роль вона відіграє в житті кожної людини? Якою вона повинна бути, щоб принести людям щастя?

5.                          Дискусія на тему "Чого ми чекаємо від наших дітей?" Батьки по колу висловлюють свої думки, психолог записує їх на дошці. Потім очікування аналізуються з використанням таких критеріїв: реальність – нереальність очікувань; наявність суперечностей  очікувань у різних членів групи (особливо звертається увага на суперечності у подружжя); чи є серед очікувань те, що батькам не вдалося досягти в житті (і тепер вони будь-якою ціною намагаються спрямовувати зусилля дітей саме в цьому напрямку, незважаючи на бажання, можливості дитини.

6.                          Вправа «Риси моєї дитини». Батьки об’єднуються у групи з 4-5 осіб, обговорюючи і записуючи на заздалегідь підготованих аркушах А4 відповіді на запитання: «Що мене засмучує?», «Що мене тішить у моїй дитині?». Обговорення записів.

7.                          Тест-гра «Погоджуюся – не погоджуюся».

 1. Я вважаю, що повинен знати все, про що думає моя дитина. ( - )

 2. Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер. ( - )

 3.  Я мрію про те, щоб моя дитина досягла в житті того, що не вдалося мені.  ( - )

4. За суворе виховання діти дякують потім.   ( - )

8.                          Вправа «Культура взаємовідносин у сім’ї». Батьки об’єднуються у  дві групи: «Батьки» та «Діти». Завдання: розробити рекомендації щодо ефективного спілкування між членами родини. Обговорення записів.

9.                          Вправа «Квітка». Учасникам тренінгу роздаються аркуші, на яких вони малюють ромашку, а на кожній пелюстці вказують «За що я люблю свою дитину».

10.                     Підведення підсумків. Тренер пропонує учасникам дати відповідь  на запитання: Які знання ви отримали? Як ці знання використовуватимете в  подальшому? Далі кожен учасник може висловити власні судження з приводу тренінгу. «Що було корисним, цікавим?»

11.                     Прощання.

Крупник Г.А., 
психолог Херсонської
загальноосвітньої школи № 32 

Консультування батьків та дітей за допомогою методу "Символдрама"

(КОНСУЛЬТПУНКТ ДЛЯ БАТЬКІВ:  щопонеділка, з 9.00 до 15.00)

Символдрама

 (Кататимно-имагинативная психотерапия, Кататимное переживание образов, метод «сновидений наяву») 

Символдрама — один из видов индивидуальной и групповой психотерапии, в основе которого лежат теория классического психоанализа, аналитическая психология К.Г.Юнга и современные модели. В переводе с греческого символдрама означает — действие условного знака (греч. symbolon — условный знак и drama — действие). Другие названия этой техники — кататимно-имагинативная психотерапия (от лат. kata — соответственно, thymos — душа, imago — образ, т. е. психотерапия переживания образов, соответствующих душевному состоянию), кататимное переживание образов, метод сновидений наяву.

Основателем символдрамы считается Ханскарл Лёйнер (1919–1996 гг.) — немецкий психоаналитик, врач, психотерапевт. Данный метод терапии был создан в 50-е — 70-е годы двадцатого века, а позднее значительно дополнен детским психоаналитиком и психотерапевтом Г.Хорном.

Символдрама получила широкое распространение в практике психотерапевтов Северной и Южной Америки, а также Европы, за исключением Франции. В России, Украине символдрама стала известна в последнем десятилетии двадцатого века.

Суть символдрамы заключается в том, что пациент представляет образы на тему, заданную психотерапевтом. Эти образы позволяют раскрыть конфликты и противоречия, которые скрываются в индивидуальном бессознательном. Метафорически символдраму можно охарактеризовать как "психоанализ при помощи образов".

Понимание символики образов и процессов, происходящих в символдраме, значительно обогащается обращением к теории архетипов и коллективного бессознательного К.Г.Юнга, а также к разработанному им методу активного воображения. То, что предлагает клиенту символдрама логически вытекает из представления Юнга об архетипах. Лейнер предположил: если образ архетипичен, он должен вызывать сильные чувства, будут задействованы мощные психические силы клиента. А конкретные детали, которыми наделит образ данный человек, расскажут о его личном бессознательном.

Наиболее качественные результаты символдрама демонстрирует при лечении невротических и неврозоподобных состояний, различных расстройств эмоциональной сферы, нарушений адаптационных возможностей и всевозможных психосоматических расстройств (т.е. физических заболеваниях, корень которых находится в психической области). Положительным моментом является возможность применения инструментария символдрамы для помощи детям (с 6,5 лет), а также хорошая сочетаемость методики с другими психотерапевтическими инструментами. Среди противопоказаний к использованию символдрамы специалистами выделяются: церебрально-органические синдромы; коэффициент интеллектуальности ниже 85; недостаточная мотивация, самотерапия, а также некоторые формы психозов.

Процедура символдрамы включает четыре этапа:

1. предварительная беседа,
2. расслабление,
3. представление образа под контролем психотерапевта,
4. заключительная беседа.

Символдрама делится на следующие виды:

1. индивидуальная,
2. групповая,
3. для детей и подростков,
4. парная, в том числе семейная.

Ключевым понятием в символдраме является мотив. Под мотивами понимаются специальные темы образов, каждый из которых направлен на решение определенной задачи. Например, если пациент нуждается в проработке трудностей первого года жизни, психотерапевт предлагает ему представить образ "луг". Другими мотивами могут являться: "ручей" (работа с проблемами раннего детства), "гора" (проблемы, связанные с эдиповым комплексом), "дом" (актуальное состояние), "опушка леса" (бессознательные страхи), "идеал-я" (принятие себя), "значимое лицо" (проработка актуального значимого отношения), "лев" (агрессивность), "куст розы" или "поездка автостопом". Всего в современной практике символдрамы используются порядка ста различных мотивов.

Как проходит сеанс символдрамы? Обычно терапия включает 10–15 сессий, но в сложных случаях количество визитов к психотерапевту может быть и значительно большим.

Пациент удобно располагается в кресле или на кушетке, погружается в релаксирующее состояние. Углубляется и выравнивается дыхание, расслабляются мышцы. Терапевт предлагает ему представить какой-либо образ, при этом вербально описывать то, что возникает перед его внутренним взором.

Важно понимать, что в символдраме нет закрепления конкретных значений за символами, ключевую роль играют чувства пациента, которые вызывают у него наблюдаемые им символы.

Замечено, что символдрама оказывает общий благотворный эффект на внутреннее состояние пациентов. Основатель метода вспоминал отзыв одного из своих клиентов, представляющего образ "луг": "То, что вы со мной здесь делаете — просто великолепно!" Дело в том, что образы в символдраме чувствуются очень ярко, объемно, их восприятие близко к восприятию реальности. Человек чувствует прикосновения мягкой травы, прохладную воду, слышит пение птиц, ощущает тепло от солнца… Ландшафты внутреннего мира напоминают картины детства, они дают душе отдых и прибавляют сил.

Источники: 

                   http://ru.wikipedia.org

                           http://www.symboldrama.ru

                    http://samopoznanie.ru

(КОНСУЛЬТПУНКТ ДЛЯ БАТЬКІВ - щопонеділка, з 9.00 до 15.00)

КОНСУЛЬТПУНКТ ДЛЯ БАТЬКІВ

КОНСУЛЬТПУНКТ ДЛЯ БАТЬКІВ 

(консультування батьків щопонеділка з 9.00 до 15.00)

Кабінет Соціально-психологічної служби

"Робоча зона"

Психолог ЗНЗ № 32 
КРУПНИК ГАННА АНАТОЛІЇВНА

Мої наукові публікації:

 

1. Готується до друку стаття у журналі  «Практичний психолог: Школа» - Профілактично-просвітницька робота з учнями «Особливості індивідуального психологічного супроводу учнів" (2014)

2. Готується до друку стаття у журналі "Психолог"  Просвітницька програма «Все залежить тільки від мене!» (2014)

3. Стаття у збірнику «Соціально-психологічні технології розвитку особистості» (колективна монографія викладачів Херсонського державного університету та Гроденського державного університету імені Янки Купали) – «Особливості психологічного супроводу дітей трудових мігрантів»   (2014)

4. Участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології». Стаття у збірнику наукових праць «Інтегрований урок «Темперамент» (2014) 

5. Особливості психологічного супроводу адаптації першокласників до навчального процесу (2014)

6. Психологічний тренінг для підлітків «Робота з сімейними уявленнями підлітків як шлях до зменшення впливу родинної депривації (2013)

7. Як краще підготуватися до іспитів (2008)

8. Тренінг для батьків майбутніх першокласників «Моя дитина йде до школи» (2008)

9. «Шкідливі звички». Батьківські збори (2008)

10. Гендерна рівність (тренінгові заняття з підлітками) (2007)

11. Конкурс «Порозуміння, толерантність, злагода», стаття «Як не стати жертвою злочину» (м. Одеса) (2007)

12. Особливості психологічного консультування учнів початкової школи (2004)

Нагороди:

1.              Дипломант конкурсу «Профілактично-просвітницька робота з учнями» (2014)

2.              Диплом за І місце у міському турнірі юних психологів «Перший крок у психологію» (2008)

3.              Грамота за ІІІ місце у міському турнірі юних психологів (2007)

4.              Грамота за плідну роботу щодо підготовки команди до участі у конкурсі юних психологів «Перший крок у психологію» та вагомий внесок у вихованні підростаючого покоління (2007)

5.              Грамота за краще висвітлення пропаганди здорового способу життя серед однолітків в рамках проведення турніру юних психологів (2007)

6.              Диплом ІІІ ступеня, переможець конкурсу «Порозуміння. Толерантність. Злагода» з номінації «Позакласний захід» (2007)

7.              Грамота за активну роботу по впровадженню психологічних знань серед учнів школи (2007)

8.              Подяка команді «Невгамовне покоління» за нестандартний підхід у міському турнірі юних психологів «Перший крок у психологію» (2006)

9.              Грамота за сумлінну працю та творчий підхід до роботи з дітьми (2006)

Самоосвіта:

           

1.            Сертифікат учасника обласного практичного семінару «Надання психологічної допомоги дорослим та дітям в ситуації соціально-політичної кризи»  (2014) 

2.            Сертифікат про участь у роботі обласного семінару за програмою «Дорослішай на здоров’я»    (2014) 

3.            Сертифікат учасника ІV Міжнародної науково-практичної  конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (2014)

4.            Свідоцтво про засвоєння курсу навчання Кататимно-імагінативної психотерапії «Застосування листівок в консультуванні Кататимно-імагінативній психотерапії (символ драмі) (2014)

5.            Сертифікат про участь у роботі обласного семінару за навчальною програмою тренінгового курсу "Організація роботи з розв'язання проблем насильства у школі" (2014)

6.            Свідоцтво про підвищення кваліфікації при Херсонській академії неперервної освіти» (2014)

7.            Участь у науково-практичному семінарі "Психотерапія дітей та підлітків" з теми: "Метод казкотерапії у діяльності психолога" (2013)

8.            Сертифікат про участь у тренінговому навчанні за освітньо-професійною програмою «Сприяння працевлаштуванню молоді та викоренення найгірших форм дитячої праці» (2006)

9.              Свідоцтво учасника семінару з підготовки обласних педагогів-тренерів Програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» (2004)

10.           Свідоцтво про проходження курсу підвищення кваліфікації у межах програми багатоетапного навчання Кататимно-імагінативній психотерапії «Метод символ драми: основний ступінь» (2003)

     А ось тут можемо подивитися, кому цікаво, як виглядають кабінети наших колег із Америки:

Кабінет Елісон: http://counselingcorner-allison.blogspot.com/2013/08/office-organization-part-2.html

Кабінет Трейсі: http://elemschoolcounselor.blogspot.com/2013/08/new-year-new-look.html

Положення про психологічний кабінет

           

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

                            Н А К А З

 № 691 від 19.10.2001

     Про затвердження Положення про психологічний кабінет

    дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів

     На виконання  наказу  Міністерства  освіти і науки України та Академії  педагогічних  наук  від  15  серпня  2001  р.  N  592/33 ( v0592290-01 )  про  забезпечення розвитку психологічної служби в системі освіти України та з метою забезпечення належних умов праці практичним психологам  (соціальним  педагогам) навчальних закладів

Н А К А З У Ю:

     1. Затвердити Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів (додається).

     2. Міністру  освіти  Автономної Республіки Крим,  начальникам управлінь освіти і науки обласних,  Київської та  Севастопольської міських державних адміністрацій зобов'язати керівників дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних  закладів  системи  загальної середньої  освіти  виділити  окремі  приміщення  для психологічних кабінетів   і   забезпечити   їх   відповідним   обладнанням    та устаткуванням.

     3. Контроль   за   виконанням   даного   наказу  покласти  на заступника державного секретаря Науменка Г.Г.

 Державний секретар                                     В.О.Зайчук

                                      Затверджено

                                      Наказ Міносвіти і науки

                                      України

                                      19.10.2001 N 691

                            Положення

    про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та

   інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти

                      1. Загальні положення

     1.1. Психологічний  кабінет  дошкільних,  загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти (далі -  навчальних  закладів)  - це спеціально обладнане приміщення для здійснення   професійної    діяльності    практичного    психолога (соціального педагога).

     1.2. В   кабінеті  забезпечується  своєчасне  і  систематичне вивчення психофізичного,  соціального  розвитку  дітей  та  учнів, мотивів   їх   поведінки   і  діяльності  з  урахуванням  вікових, інтелектуальних,  фізичних,  статевих  та   інших   індивідуальних особливостей.   Кабінет   діє   з   метою  виявлення  і  створення оптимальних   соціально-психологічних   умов   для   розвитку    і саморозвитку дітей та учнів,  сприяє виконанню освітніх і виховних

завдань навчальних закладів.

     1.3. Робота в психологічному кабінеті здійснюється відповідно до Положення  про  психологічну  службу  системи  освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України  від  03.05.1999 р.  N  127  (  z0922-99  )  (зареєстровано  в Міністерстві юстиції України 30.12.1999 р.  за N 922/4215),  із змінами і доповненнями, затвердженими  наказом  Міністерства освіти  і  науки України від 07.06.2001 р.  N 439 ( z0570-01 )  (зареєстровано  в  Міністерстві юстиції   України   09.07.2001  р.  за  N  570/5761),  у   тісному взаємозв'язку з іншими навчальними  кабінетами,  з   використанням технічних  засобів,   методичного,   довідкового  та  роздаткового матеріалу.

     1.4. Навчальний заклад забезпечує організаційні, фінансові та матеріальні умови,  необхідні  для  функціонування  психологічного кабінету.  Приміщення,  обладнання,  майно  кабінету  утримується навчальним закладом на безстроковому користуванні та  оперативному управлінні.

     1.5. У психологічному кабінеті можуть надаватися користувачам додаткові платні послуги згідно з законодавством України.

     1.6. Дане Положення є обов'язковим  для  навчальних  закладів незалежно  від  форм  власності  і  визначає  загальні  Вимоги  до розташування,  обладнання,  оформлення психологічного кабінету  та ведення документації.

     1.7. Діяльність  у  психологічному  кабінеті  регламентується законами      України,      іншими      законодавчими      актами, нормативно-правовими   документами  психологічної  служби  системи освіти України,  затвердженими в установленому порядку навчальними програмами і планами, а також цим Положенням.

         2. Призначення психологічного кабінету та вимоги

                        до його оформлення

     Психологічний кабінет повинен мати  два  приміщення:  робочий кабінет практичного психолога (соціального педагога) та навчальний психологічний кабінет.

     2.1. Робочий  кабінет  практичного   психолога   (соціального педагога)     призначений      для    проведення    індивідуальної психодіагностичної,  корекційно-відновлювальної  та   розвивальної роботи;  індивідуальної консультаційної роботи з учнями (дітьми), педагогічними працівниками,  батьками,  а також для підготовки  до занять,  тренінгів,  виступів;  обробки  результатів психологічних обстежень та оформлення висновків і рекомендацій.

     Робочий кабінет  розташовується  в  зручному для відвідувачів місці.  На  вхідних  дверях  закріплюється  табличка   "Практичний психолог"  ("Соціальний  педагог"),  на  видному  місці  -  графік роботи, затверджений керівником навчального закладу.

     Під робочий  кабінет  відводиться  кімната  площею  не  менше 12 кв. м.

     2.2. Навчальний   психологічний   кабінет   призначений   для Проведення   занять   з   дітьми   та   учнями  (навчальні  курси, факультативні заняття, психологічні гуртки, практикуми, тренінги); групової діагностичної, розвивальної  та психокорекційної роботи з учнями (дітьми),  психологічної просвіти педагогічних працівників, батьків;  систематичного  підвищення  рівня психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу.

     Навчальний психологічний   кабінет   розташовується  поруч  З робочим кабінетом практичного психолога (соціального Педагога). На вхідних дверях закріплюється табличка з назвою: "Навчальний психологічний кабінет".

     2.3. Оформлення  психологічного  кабінету повинно відповідати рекомендованим     санітарно-гігієнічним,     технічним     нормам (освітленості,  температури, вологості, швидкості руху повітря) та естетичним вимогам.

     Психологічний кабінет   розташовується   в   приміщеннях    з достатнім  природним  та штучним освітленням,  звуковою ізоляцією, необхідною  кількістю  розеток.  Кімнати   повинні   забезпечувати психотерапевтичний   ефект.   Підвищенню   комфортності   сприяють кімнатні рослини, акваріуми, зображення природи тощо.

     Для кращого  розсіювання  та  відбиття  світла рекомендується стелю фарбувати у білий колір.

     Якщо вікна  у  приміщенні виходять на сонячний бік,  то стіни краще  оформляти  у  прохолодні  тони:   блакитний,   зеленуватий, салатний.  Для  приміщень  з  вікнами,  орієнтованими  на  північ, північний захід,  північний схід більше підходять  кольори  теплої гами: жовтуватий, світло-рожевий, пісковий.

     Підлога, незалежно від  матеріалу,  з  якого  вона  зроблена, повинна мати темніший колір, ніж стіни.

     Приміщення слід  оформляти  з  урахуванням  вимог   сучасного дизайну.  При  оформленні  психологічного  кабінету рекомендується створення    кольоро-світлової    композиції     з     урахуванням психофізіологічного ефекту кольорів.

                3. Матеріально-технічне оснащення

     3.1. Робочий   кабінет   практичного  психолога  (соціального педагога) рекомендується укомплектувати:

•      меблями: письмовий та журнальний стіл,  стільці,  2-3 крісла, шафи   секційні   для   зберігання   книг,    навчально-методичних матеріалів, довідково-інформаційної документації, архіву тощо;
•      сейфом для зберігання обліково-статистичної  документації  та документації   для  службового  використання,  аудіо-відео  касет, дискет тощо;
•      килимами для підлоги та пилососом для їх чищення;
•    оргтехнікою: комп'ютером,  принтером, ліцензованим програмним забезпеченням,   сканером,   ксероксом,  телевізором,  диктофоном, аудіовідеотехнікою з достатньою  кількістю  касет,  діагностичними засобами, проекційною апаратурою та пристроями для її використання (екран,  зашторювання,  пульт дистанційного  управління  та  ін.), кольорово-освітлювальною  системою,   освіжувачем  та  іонізатором повітря, засобами зв'язку тощо;
•      канцелярськими приладдями:   папером  (білим  та  кольоровим) форматом А4,  блокнотом АЗ,  фліп-чартом, маркерами, фломастерами, матеріалами для творчих занять (клей,  пластилін,  фарби, іграшки, ляльки та ін.) тощо.

     3.2. Обладнання навчального психологічного  кабінету.  Робочі місця учнів (дітей) і практичного психолога (соціального педагога) обладнуються  відповідно  до  вимог  наукової  організації  праці, ергономіки,   з   дотриманням   правил   техніки   безпеки.   Вони обладнуються  з   урахуванням   специфіки   діяльності   кабінету;

     психо-діагностична робота,   викладання   навчальних  курсів, психологічна  просвіта  учасників   навчально-виховного   процесу. Робочі  місця  учнів  (дітей) - столи,  які зручно переміщувати по кабінету.  З шаф найбільш зручними є секції,  що  мають  пересувні полички і напівполички;

     психологічні тренінги,       практикуми,       розвантаження, психотерапія.  Приміщення  устатковується 10-15 м'якими кріслами з високими  підголовниками  і  вмонтованими  в  них   гніздами   для підключення   індивідуальних   наушників,   килимом  для  підлоги, природно-декоративними елементами  (рослини,  акваріуми,  фонтани) тощо.

     Навчальний психологічний      кабінет       багатопрофільного використання може обладнуватись і іншим устаткуванням, виходячи із специфіки діяльності та функціонального призначення.

     3.3. Психологічний    кабінет     оснащується     комплектами підручників  по класам (групам),  навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій,  затверджених навчальних програм, фахових періодичних  видань  (журнали  "Практична  психологія та соціальна робота",  "Журнал  для  батьків",  "Обдарована  дитина"  та  ін.), тестових методик, бланків, допоміжних матеріалів.

     3.4. Облік   товарно-матеріальних   цінностей  психологічного кабінету навчальних закладів здійснюється в установленому порядку.

              4. Матеріали та документація кабінету

     Матеріали та     документація     психологічного     кабінету розділяється за категоріями:

     1. Нормативно-правова.

     2. Навчально-методична.

     3. Довідково-інформаційна.

     4. Обліково-статистична.

     5. Для службового використання.

     4.1. До  нормативно-правових  документів   належать:   закони України,  постанови  Верховної  Ради  України,  Кабінету Міністрів України,  накази,  розпорядження.  Положення Міністерства освіти і науки  України,  управлінь  (відділів)  освіти  і  науки  місцевих державних  адміністрацій  щодо  діяльності  психологічної   служби системи освіти України.

     4.2. До навчально-методичних матеріалів належать: підручники, навчально-методичні посібники,  збірники методичних  рекомендацій, навчальні програми (плани), фахові періодичні видання тощо.

     4.3. До    довідково-інформаційних    матеріалів    належать: матеріали  науково-практичних   конференцій,   семінарів,   нарад, тематичні  проспекти  (буклети),  доповіді,  виступи  на педрадах, навчально-тематичні плани роботи з учнями (дітьми),  педагогічними працівниками, батьками тощо.

     4.4. До   обліково-статистичних  документів  належать:  облік товарно-матеріальних цінностей  психологічного   кабінету,   плани роботи   практичного   психолога  (соціального  педагога)  на  рік (місяць), форми статистичної звітності встановленого зразка тощо.

     4.5. До матеріалів для службового використання належать:

     індивідуальні картки  психолого-педагогічного діагностування, журнали       індивідуальних        консультацій,        протоколи корекційно-відновлювальної    та  розвивальної  роботи,  матеріали психолого-педагогічних  консиліумів,   тексти   (ключі)   тестових методик, опитувальники, анкети, бланки відповідей тощо.

     Доступ до обліково-статистичних документів та документів  для службового   використання   регулюється  завідуючим  психологічним

кабінетом відповідно до положень Етичного  кодексу  психолога  (за винятком офіційних звернень правоохоронних і судових органів).

     Крім того,  в  психологічному  кабінеті  має  бути   наступна інформація:

     список телефонів (адреси) місцевих  спеціалізованих  центрів, служб, консультацій медико-психологічного профілю;

     телефони (адреси)  районного  (міського),  обласного  центрів практичної психології і соціальної роботи (методистів-психологів).

              5. Завідування психологічним кабінетом

     5.1. Завідування    психологічним    кабінетом   покладається керівником   навчального   закладу   на   практичного    психолога (соціального педагога).

     5.2. Завідуючий  кабінетом  несе  відповідальність  за  зміст роботи психологічного кабінету,  планування діяльності та  ведення документації,  зберігання  та правильне використання обладнання та інших матеріальних цінностей.

     5.3. До   обов'язків   завідуючого   психологічним  кабінетом входить:     систематичне     поповнення     та      удосконалення навчально-матеріальної   бази   кабінету,   забезпечення   роботи технічних  засобів,  дотримання  правил  санітарії   та   гігієни, протипожежної безпеки і поводження з електричними приладами.

     5.4. За  завідування  психологічним  кабінетом   здійснюється доплата згідно з законодавством України.

 "Інформаційний збірник Міністерства

 освіти і науки України", № 1/2002