29.11.13

Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі (презентація до педради)



    Мета обласної науково-методичної проблеми: “Cоціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі: методологічний та методичний підходи ” (слайд 1)

    Соціалізація – процес і результати засвоєння людиною історично створених соціальних норм та культурних цінностей (конструктивних та саморуйнівних), що передбачають його включення у систему суспільних відносин та самостійне відтворення цих відносин.  (слайд 2)

    Головними завданнями освіти в Україні є: виховання громадянина України, формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, якій притаманно почуття власної гідності, повага до прав і свобод людини, свідоме ставлення до обов’язків людини і громадянина, гордість за свою Батьківщину,  здатність до саморозуміння і самовдосконалення,активної участі у соціальному житті країни. Суспільно важливе завдання для освітян: забезпечити розбудову такого освітнього простору,  у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала б свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвіду взаємодії з соціумом.   (слайд 3)

Результатом успішної соціалізації дитини можна вважати її готовність до виконання соціальних ролей:
  • Я – успішний учень, у дорослому житті – успішний працівник;
  • Я – система громадянських компетентностей, у дорослому житті - свідомий громадянин;
  • Я – система ціннісних ставлень, у дорослому житті - успішний сім’янин.   (слайд 4)
Залежно від віку індивіда розрізняють 5 основних етапів (стадій) соціалізації:
1.                  Первинна соціалізація, або стадія адаптації (від народження до підліткового періоду дитина засвоює соціальний досвід некритично, адаптується, пристосовується, наслідує).
2.                  Стадія індивідуалізації (з'являється бажання виділити себе серед інших, критичне ставлення до суспільних норм поведінки). У підлітковому віці стадія індивідуалізації, самовизначення “світ і я” характеризується як проміжна соціалізація, тому що усе ще не стійке у світогляді і характері підлітка. Юнацький вік (18-25 років) характеризується як усталено концептуальна соціалізація, коли виробляються стійкі властивості особистості.
3.                  Стадія інтеграції (з'являється бажання знайти своє місце в суспільстві, “вписатися” у суспільство). Інтеграція проходить благополучно, якщо властивості людини приймаються групою, суспільством. Якщо ж не приймаються, можливі такі виходи: збереження своєї несхожості і поява агресивних взаємодій (взаємовідносин) з людьми і суспільством;  зміна себе (стати як всі);  конформізм,  адаптація.
4.                  Трудова стадія соціалізації охоплює весь період зрілості людини, весь період її трудової діяльності, коли людина не тільки опановує соціальний досвід, але й відтворює його за рахунок активного впливу людини на середовище через свою діяльність.
5.                  Післятрудова стадія соціалізації розглядає похилий вік як вік, що робить істотний внесок у відтворення соціального досвіду, у процес передачі його новим поколінням.   (слайд 5)

Для визначення ступенів готовності підлітків та учнівської молоді до взаємодії з соціумом було проведене дослідження рівня комунікативної активності та рівня активності за видами діяльності  (результати дослідження представлені на педраді).    (слайд 6)

Анкета “Рівень комунікативної активності учня”
     1. Чи відчуває учень потребу у спілкуванні з людьми?
            а) часто  (5)            
            б) інколи (3)
            в) дуже рідко (1)
     2.  Як діє учень, коли стикається з проблемою?
            а) довго думає, як вчинити вірно та приймає рішення самостійно (5)
            б) звертається за допомогою до ровесників, дорослих, вислуховує їхні пропозиції та       обирає на його погляд найкращу (3)
            в)  очікує вирішення проблеми іншими особами (1)
     3. Чи переживає учень, коли стосунки з колективом (групою) не складаються?
            а) дуже переймається (5)
            б) коли як (3)
            в) байдужий (1)
    4.  Як поводить себе учень у конфліктній ситуації?
            а) намагається зовсім не потрапляти у конфлікти (5)
            б) намагається відшукати компроміс (3)
            в) затягує конфлікт або замовчує про нього (1)
    5.  Чи має значення для учня, які ролі йому відводяться в колективі (групі)?
            а) так, ініціює вибір ролі самостійно за власним бажанням (5)
            б) очікує, поки роль для нього оберуть інші (3)
            в) погоджується «залишатися в стороні» (1)
Суму балів, отриманих учнями на всі запитання, потрібно розділити на 5 (кількість запитань). Одержимо показник інтенсивності спілкування підлітка з близьким оточенням. Якщо 3,5 - 5 – досить висока інтенсивність, 2,5 - 3,5 – помірна, 1 -2,5 – низька.   (слайд 7)

Методика дослідження ціннісних ставлень особистості
            Інтелектуальна зрілість:
а) культура мови
б) глибина знань
в) самоосвіта
г) інтерес до навчання
д) кмітливість
            Я – по відношенню до себе:
а) вмію організувати свій час
б) виявляю самостійність у прийнятті рішень
в) дотримуюсь здорового способу життя
г) усвідомлюю наслідки своїх вчинків
д) контролюю свої емоції
            Я – по відношенню до близького оточення:
а) дотримуюсь правил внутрішньошкільного розпорядку
б) дотримуюсь норм і правил етичного спілкування
в) виявляю терпимість до інших
г) здатний до співчуття
д) спілкуюся охоче, не зважаючи на обставини
            Я – по відношенню до праці:
а) виявляю організованість
б) самообслуговування
в) працелюбність
г) підприємницькі навички
д) участь в трудових суспільно корисних справах
             Я – по відношенню до світу прекрасного:
а) охайність
б) естетика повсякденного життя
в) відвідування культурно-просвітницьких центрів
г) бачення прекрасного у житті
д) знання етикету
            Я – по відношенню до природи:
а) бережливе ставлення до пам’ятків природи
б) прагнення берегти природу повсякденно
в) догляд за насадженнями
г) відновлення природних об’єктів
д) участь в екологічних операціях
            Самопокладання відповідальності:
а) відповідальне ставлення до виконання громадських доручень
б) моральна та правова відповідальність
в) самоконтроль
г) самооцінка
д) відповідальність в межах колективу
 Учням пропонується оцінити вияв кожної ознаки: 3 бали – ознака проявляється сильно та часто; 2 бали – прояви та не прояви однакові; 1 бал – не виявляється. Підрахувавши всі бали по кожному показнику та розділивши на кількість показників, підліток та вчитель можуть встановити рівень прояву тієї чи іншої компетентності за критеріями: в межі 2,5-3 – високий; в межі 2-2,5 – достатній; в межі 1,5-2 -  середній; в межі 1-1,5 – низький.  (слайд 8)  

Література: Теоретико-методологічні засади процесу соціалізації дітей та 

учнівської молоді в сучасному освітньому просторі : методичні рекомендації. – Херсон:, 2013. – 48 с.



Матеріал підготувала Крупник Г.А.,
психолог ЗНЗ № 32 (м.Херсон)


КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ - ЩОПОНЕДІЛКА з 9.00 до 15.00   


_________________________________________________________________________________________________


ВИВЧЕННЯ РІВНЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

Мета: визначення соціалізації та моральної вихованості учня.
Матеріали: роздруковані бланки тесту й контрольні аркуші відповідей, ручки або олівці.
Інструкція. Учню пропонується прочитати двадцять суджень і оцінити ступінь своєї згоди або незгоди за шкалою:
      4 — завжди;
      З — майже завжди;
      2 — іноді;
      0 — ніколи.
Судження
1.  Я намагаюся у всьому слухатися вчителів і батьків.
2.  Вважаю, що завжди треба чимось відрізнятися від інших людей.
3.  За що б я не взявся, мені все під силу.
4.  Я вмію прощати людей.
5.  Я прагну чинити так само, як і мої друзі.
6.  У будь-якій справі мені хочеться бути попереду одно­літків.
7.  Я стаю дуже впертим, якщо впевнений у своїй правоті.
8.  Творити добро — це головний девіз мого життя.
9.  Я намагаюся чинити так, щоб мене відзначили.
10. У спілкуванні з однолітками я завжди відстоюю власну думку.
11. Якщо я щось задумав, то обов'язково виконаю.
12. Мені подобається допомагати іншим людям.
13. Мені хочеться, щоб зі мною всі дружили.
14. Якщо мені хтось не подобається, я з ним спілкуватися не буду.
15. Я прагну завжди перемагати й вигравати.
16. Я завжди переживаю неприємності інших людей, як свої власні.
17. Я уникаю сварок із друзями.
18. Я намагаюся доводити свою правоту, навіть якщо з моєю думкою не згодні інші.
19. Якщо я за щось беруся, то завжди закінчую.
20. Я завжди захищаю тих, кого кривдять.

Опрацювання отриманих результатів
Кожен рядок контрольного аркушу характеризує один із напрямів соціального розвитку особистості учня. При опрацюванні даних сума відповідей у кожному рядку підраховується і ділиться на 5.
1.  Оцінка соціальної адаптованості учня визначається сумою оцінок першого рядка (і поділу отриманої суми на 5).
2.  Оцінка автономності учня визначається сумою оцінок дру­гого рядка.
3.  Оцінка соціальної активності учня визначається аналогічно (операція з третім рядком).
4.  Оцінка моральності учня визначається аналогічно (опе­рація з четвертим рядком).
Інтерпретація отриманих результатів
      Якщо одержаний коефіцієнт більше З, можна констатувати високий ступінь соціалізації підлітка;
      якщо одержаний коефіцієнт більше 2, але менше З, можна констатувати середній ступінь розвитку соціальних якостей;
      якщо одержаний коефіцієнт менше 2, можна констатувати низький ступінь розвитку соціальних якостей.
Отримані результати необхідно уважно й неквапливо осмис­лити, узагальнити, розставити акценти. І вже на цій основі планувати подальшу навчально-виховну роботу з конкретним учнем, ураховуючи виявлені показники.

1
5
9
13
17
2
6
10
14
18
3
7
11
15
19
4
8
12
16
20

2 коментарі: