Програма "Шлях до успіху", створення колажу "Моє майбутнє"

Учні 9 класу залюбки працюють під час тренінгового заняття за програмою "Шлях до успіху"

"Коллаж мечты" - техника работы с целями  (информация с сайта www.master-class.spb.ru)

Вы, конечно, не раз слышали про технику работы с целями, которая называется «Коллаж мечты». Суть техники в том, чтобы чётче сформировать для себя образы желаемого, чтобы точнее навести подсознание на желаемую цель. Техника часто даёт результаты, похожие на чудо.

Как создаётся коллаж мечты? Некоторое время (к примеру, месяц) вы собираете вырезки из журналов, фотографии и рисунки желаемого: дом или квартира, в которых хотите жить; мебель, которой хотите пользоваться; машина, на которой хотите ездить; места, в которых хотите побывать, и так далее. После этого берёте лист ватмана и наклеиваете на него эти образы, располагая их так, как вам хочется. Всё, коллаж мечты готов! Если вы расположите его на видном месте и будете регулярно посматривать на фотографии желаемого, то с удивлением обнаружите, что уже в течение года большинство образов так или иначе окажется или побывает в вашей жизни. Не верите? Попробуйте и убедитесь сами.

Несколько важных замечаний по поводу этой техники:
Выбирайте то, что нравится ВАМ лично. Советы не работают. Не ищите причин хотения. Просто чувствуйте: МОЁ, и всё тут! Даже если кому-то картинка кажется идиотской – это ВАША мечта.
Просмотрите МНОГО журналов и иллюстраций. Лучше качественных. Не ограничивайте себя в выборе. Кстати, чьи это журналы – совершенно не важно.
Берите КРУПНЫЕ картинки. Масштаб наше подсознание часто воспринимает как сравнительную значимость объекта. Если у вас фотография новых туфель на половину ватмана – то вы скоро их получите и подсознание удовлетворённо вздохнёт – главное достигнуто!, не слишком заботясь о том, что маленький мерседес в левом нижнем углу вы тоже вроде как хотели.
Запаситесь несколькими СВОИМИ фотографиями разного размера. Вклеивайте их в желаемые интерьеры, машины, пейзажи – иначе желаемое может прийти, но вас в нём не будет. Зачем вам загородный дом, если у вас не будет времени в нём бывать? Зачем вам яхта, если дела держат вас на берегу? Или вообще желаемое придёт в форме импортного фильма без вашего участия или чужой фотографии из увлекательного, но не вашего путешествия.
Заполняйте пространство коллажа ПЛОТНО, без просветов. Если мы не наполняем свою жизнь тем, что хотим мы, то её нам наполняют другие – и не всегда нам это нравится. Хотя если вам нравятся сюрпризы – оставьте под них место.
Лучше не наклеивать в качестве цели фотографии РЕАЛЬНЫХ ЛЮДЕЙ – у них могут быть свои планы, противоречащие вашим. Или в вашей жизни может появиться кто-то внешне похожий, но абсолютно отличающийся от нужного вам, человек, и вы будете разочарованы.
Когда смотрите на коллаж, ПРЕДСТАВЛЯЙТЕ себя там. Представляйте, как вам будет хорошо и комфортно. Приятные звуки, запахи и ощущения Само по себе весьма умиротворяющее занятие. Хорошо снимает стресс. И кроме того, вы задаёте для цели параметр собственного самочувствия, что не всегда передают фотографии. Зачем вам прекрасный вид из окна, если пахнет выхлопными газами, а за стеной стучит перфоратор?
Рассказывайте про свои мечты только ДОБРОЖЕЛАТЕЛЬНЫМ слушателям. Особенно, когда только что склеили коллаж. Мечты поначалу такие хрупкие, что их может разрушить неосторожное критическое замечание. Потом, когда цели приближаются, и вы удивляетесь тому, как всё, оказывается, близко и просто, чужие слова действуют уже не так сильно.
Расскажите другим людям, ПОЧЕМУ вы этого хотите. Как сильно вы об этом мечтаете, как важно это для вас. Внимание! Ни слова про то, почему у вас ничего не получится, и про то, как трудно будет этого добиться! Про это все, включая вас, и так знают. Это мешает. Как гири на ногах при беге. Заставляет искать самые трудные и длинные пути к желаемому.
Лучше клеить коллажи в ГРУППЕ. Эффект от техники обычно значительно сильнее. Можно делиться картинками и фотографиями, можно обсуждать ваш коллаж во вдохновляющей атмосфере, можно найти единомышленников и попутчиков. Если в группе присутствует опытный тренер – совсем хорошо. Кто-то же должен следить за временем, помогать избегать распространённых ошибок и завидовать тем, кто активно создаёт образ собственного будущего.

Стаття «Особливості психологічного супроводу дітей трудових мігрантів»

Стаття у збірнику «Соціально-психологічні технології розвитку особистості»

(колективна монографія викладачів Херсонського державного університету та Гроденського державного університету імені Янки Купали) –

«Особливості психологічного супроводу дітей трудових мігрантів». 

ОСОБЛИВОСТІ  ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ.

Г.А. Крупник, практичний психолог Херсонської загальноосвітньо школи І-ІІІ ступенів № 32
І.Р. Крупник, викладач кафедри загальної та соціальної психології Херсонського державного університету 

Нестача батьківської уваги є серйозним психотравмуючим фактором для особистості дитини. У сьогоденні окрім дітей-сиріт та дітей з неповних сімей з’явилась, на жаль, ще одна категорія дітей, яка страждає від нестачі батьківської уваги – це діти з родин трудових мігрантів.  У дітей з родин, у яких батьки працюють за кордоном спостерігаються порушення, які торкаються більшою мірою емоційної та особистісної сфери. Відхилення у психіці можуть видаватися не такими явними (як наприклад у дітей-сиріт), але бути доволі важкими і виявлятися здатними заважати будувати стосунки з іншими людьми, пошуку свого місця у світі, самореалізації та самоактуалізаціі, тощо. Маємо на увазі такі розлади, як: високу особистісну тривожність, роздратованість, негативізм, ворожість, підозрілість, пригніченість та депресію, неадекватну самооцінку, підвищену агресивність, дисфорію, іпохондрічність, превалювання гедоністичних мотивів.  Найважливіші психічні потреби дитини – такі, як потреба у безпеці, любові, визнанні та емоційному сприйнятті, повазі, – в наслідок фізичної відсутності батьків не задовольняються в достатній мірі, що викликає у дитини психічний дискомфорт та страждання. Особливо травматична ситуація від’їзду батьків за кордон стає тоді, коли їх відсутність дитина сприймає як брак любові до неї. Дитині важко зрозуміти мотиви відсутності найближчих людей. В результаті зміни соціального оточення, послаблення батьківського контролю негативна ситуація в сім’ї трудових мігрантів поглиблюється. Раптове отримання дитиною повної свободи дій теж може призвести до відчуття тривоги. Крім того, як правило, у дитини виникає занепокоєння за батьків і в результаті вона знаходиться в стані постійного стресу. Проблеми, які вирішує особистість, що розвивається, через поради батьків, діти трудових мігрантів не завжди можуть розв’язати в своєму соціальному оточенні [5].

В наслідок відсутності батьків у дітей виникає почуття самотності, амбівалентність почуттів до рідних і як наслідок – почуття провини, непотрібності, тривалий депресивний стан. Можлива загальна інфантилізація або мозаїчний розвиток особистості. Окремо слід відмітити порушення статеворольової ідентифікації. Згідно  досліджень Г.В. Католик та А.Л. Підсаднюк, у хлопців, в яких батько трудовий мігрант, та у дівчат, в яких мати знаходилась на заробітках за кордоном, статева ідентифікація недостатньо розвинута [3, с.31–33]. У наслідку періодичної відсутності батьків наявні обмеження у засвоєнні соціальних ролей, що порушує процес соціалізації особистості, виникають труднощі у засвоєнні моральних норм, ускладнюються взаємини з однолітками. Як наслідок, це може призвести до соціальної ізоляції дитини. Особливо травматичним є характерний для дистантних родин періодичний розрив емоційних зв’язків між її членами. В результаті відсутності постійного, нерегламентованого спілкування з батьками, зворотного зв’язку з ними поступово втрачається взаєморозуміння. До того ж значущість батьків, їх авторитет у дитини поступово зменшується, і може заміщуватись ровесниками чи іншими дорослими з антисоціальною поведінкою. Тому не дивно, що з від’їздом батьків у учнів погіршується успішність навчання, збільшується кількість прогулів, хуліганство, бійки. При епізодичній депривації у дитини може бути відсутнє позитивне відношення до себе, зниження самоцінності. Родина, втрачаючи цілісність, не може компенсувати виховний вплив відсутнього члена сім’ї. Як наслідок, у дітей з родин трудових мігрантів проявляються типові особистісні, емоційні та поведінкові розлади, які виникають при впливі родинної депривації на дітей, які довгий час виховуються без батьків.

Враховуючи вище сказане вважаємо за потрібне проводити з даною категорією корекційно-розвивальну роботу з метою послаблення дії негативних факторів. В першу чергу під час психологічної корекції дітей мігрантів слід приділити увагу, враховуючи важливість навчальної діяльності для повноцінного розвитку особистості, роботі по підвищенню мотивації до навчання (як правило вона знижується), вмінню керувати емоціями, знаходити спільну мову з дорослими (особливо з батьками) та однолітками, в тому числі і у конфліктних ситуаціях, корекція гендерної ідентичності (в наслідок відсутності батька чи матері можливі відхилення із формуванням психологічної статті). Слід також приділити увагу професійному самовизначенню (для дітей з родин мігрантів характерно обирати професію акцентуючись на фінансовому компоненті). Особливу увагу в програмі тренінгів присвячено родинним уявленням (допомога у розумінні мотивів від’їзду батьків та формування цілісних, не ідеалізованих, емоційно позитивних уявлень про свою майбутню родину). Кінцевою метою даної програми є адаптація дитини з родини трудових мігрантів до складних життєвих обставин. Програма складається із семи занять[1;2;4;6]. Вік учасників: 13–15 років. Час: орієнтовно 2 години кожне заняття.

Література

1. Безпалько О., Савич Ж. Спілкуємось та діємо: Навч.-метод. посіб. / О. Безпалько, Ж. Савич. – К.: Навч. книга, 2002. – 112 с.
2. Гольдштейн А., Хомик В. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам / А. Гольдштейн, В. Хомик . – К.: Либідь, 2003. – 520 с.
3. Католик Г.А. Діти трудових емігрантів. Особливості особистісної ідентичності у підлітково-юнацькому віці / Г.А. Католик, А.Л. Підсаднюк // Практична психологія психологія та соціальна робота. - 2006. - №12. - С. 31 — 33.
4.  Самоукина Н. Практическая психология в школе: лекции, консультирование, тренинги / Н. Самоукина. – М.: ИНТОР, 1997. – 192 с.
5. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми трудових мігрантів: Навч.-метод. посібник / за редакцією Левченко К.Б., Трубавіної І.М., Цушка І.І. – К. : ФОП «Чальцев», 2008. – 384 с.
6. Яланська С.Ю. Старшокласники: заняття з психології / С.Ю. Яланська. – К.: Редакції загальнопед. газет, 2012. – 128 с. 

Виступ перед батьками "Особливості соціально-психологічного супроводу учнів «ШЛЯХ ДО УСПІХУ»

У рамках проведення батьківського всеобучу практичним психологом до уваги батьків була представлена  презентація-звіт за программою "Шлях до успіху". 

У нашій школі розроблена та впроваджується профілактично-просвітницька програма, яка включає в себе 3 блоки: роботу з учнями молодшої школи, із підлітками, а також роботу з педагогами та батьками. Створена корекційно-розвивальна програма для учнів початкової школи,  завдання якої - забезпечення соціально-психологічних умов для успішної соціалізації та адаптації до шкільного навчання.  Також психологом Херсонської школи №32 Крупник Ганною Анатоліївною розроблений універсальний робочий зошит індивідуального психологічного супроводу «Щоденник особистісного розвитку підлітка «Шлях до успіху», який розрахований на роботу з учнем середньої та старшої школи, що самостійно або за запитом батьків чи вчителів звернувся до психолога з ціллю вдосконалення комунікативних навичок, ефективної взаємодії з оточуючими, бажанням стати успішним, впевненим в собі; педагогічний консиліум «Успішний вчитель – успішний учень!», де педагогам надаються рекомендації щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Дана просвітницька програма спрямована на розвиток та вдосконалення комунікативних навичок, емоційної та вольової сфери, формування позитивного ставлення до навчального процесу, розвиток  продуктивності психічної діяльності.

Успіх - це реалізація свого потенціалу при повному особистому задоволенні. Успіх робить нас щасливими. Людина, яка не реалізувала свій потенціал, залишається незадоволеною і нещасною, навіть маючи все необхідне для життя. А реалізація потенціалу можлива тільки, коли людина налаштована на успіх. Особистість з позицією невдахи, яка не вміє боротися і перемагати, не зможе реалізувати свій інтелектуальний та особистісний потенціал. Дуже важливо в наш час навчити дітей замислюватися над тим, чого вони насправді хочуть, планувати своє життя, яке буде яскравим, реалізованим і благополучним, допомогти усвідомити, що йдучи до своєї мрії маленькими кроками, можна прийти до великого успіху. Адже, успішне життя – це план того, як переміститися звідти, де ти перебуваєш, туди, де хочеш опинитися!

Успіх – це …

·        ціленаправлене, організоване поєднання умов, при яких створюється можливість досягнути значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому;

·        оптимальне співвідношення між очікуваннями оточуючих, особистості і результатами її діяльності;

·        переживання стану радості, задоволення від того, що результат, до якого особистість прагнула у своїй діяльності, або співпав з її очікуваннями, або перевершив їх;

Щоб стати успішним учнем, дитина повинна отримувати задоволення від навчання. Коли ми задоволені - ми щасливі. Коли ми щасливі - ми досягаємо бажаного. Досягнувши бажаного - ми успішні.

Без відчуття успіху у дитини пропадає інтерес до школи і навчальних занять. Бажання вчитися виникає тоді, коли все або майже все виходить. З’являється особиста зацікавленість учня в отриманні знань. Вже давно ні для кого не секрет, що дитина ніколи не пізнавши радості досягнення, не переживши гордості від того, що труднощі подолані, втрачає інтерес і бажання вчитися.

Щоб бути успішним учнем, потрібно:

•        Вміти здобувати знання. Вчитися із задоволенням.

•        Мати мету і знати, як її досягти. Бути впевненим у собі.

•        Вміти управляти саморозвитком. Бути організованим.

•        Цінувати час. Бути працьовитим.

•        Розвивати свої здібності. Брати участь і перемагати в олімпіадах і конкурсах. Вміти писати ессе і реферати, розробляти проекти.

Якщо учень навчається з небажанням, він не зможе досягти успіху. До тих пір, поки  він сам не усвідомить і не задумається про те, як стати успішним учнем, йому не допоможуть ніякі, навіть самі прогресивні методики.

Участь у конкурсі соціально-психологічних проектів

Учні Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 32

із задоволенням прийняли участь у конкурсі соціально-психологічних проектів 

"В сучасному житті не має бути місця дитячій бездоглядності і безпритульності !!!"

з метою звернути увагу дорослих та однолітків до цієї болючої проблеми нашого суспільства.

Дитяча бездоглядність і безпритульність — одна з найактуальніших і найболючіших проблем сучасного суспільства. Проживання безпритульних і бездоглядних дітей поза сім’єю, у підвальних приміщеннях, на вокзалах, ринках, переходах, в антисанітарних умовах спричиняє загрозливу ситуацію для їх здоров’я, а збільшення їх чисельності становить певну загрозу для суспільства. Неповнолітні, позбавлені батьківського піклування, поповнюють їх лави.

  Основними причинами, що зумовлюють появу зазначеного явища, слід вважати такі:

1. Невідповідність організації роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань сім’ї та дитинства реальним потребам суспільства.

2. Неспроможність батьків утримувати дітей, що зумовлює збільшення звернень до притулків.

3. Жорстокі форми виховання дітей в сім’ях.

4. Неспроможність або небажання сім’ї виконувати виховні функції.

5. Перебування дітей під опікою матеріально неспроможних родичів (бабусь, дідусів).

6. Експлуатація батьками праці дітей, що призводить до послаблення будь-якої мотивації до продовження навчання.

7. Нездатність державної інтернатної системи забезпечити соціалізацію вихованців з урахуванням їх потреб та умов розвитку суспільства.

8. Низька результативність роботи органів опіки та піклування, недосконала система виявлення неблагополучних сімей тощо.

Тому, враховуючи сучасну ситуацію із безпритульними і бездоглядними “дітьми вулиці”, слід невідкладно і терміново впроваджувати в життя програми із забігання виходу дітей на вулицю та повернення “дітей вулиці” в їхні родини. Від ставлення держави до дітей, до їхніх прав, розуміння їхніх потреб, проблем, інтересів залежить доля кожної дитини і розвиток суспільства в цілому.

Слід пам’ятати, що дитинство є найважливішим, самобутнім і неповторним періодом у становленні особистості. Саме в дитинстві закладаються фундаментальні якості особистості, які в майбутньому забезпечують її психологічну стійкість, позитивні моральні орієнтації, життєздатність, цілеспрямованість. Ці духовно-моральні основи не з’являються спонтанно, вони потребують позитивного соціального оточення, родинних зв’язків, позитивних прикладів і любові батьків.

Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації

Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації

Г. Н. Лусканової (модифікована)

Вік досліджуваного: з 10 років.

Інструкція. Зараз я задам вам декілька запитань про те, як ви себе почуваєте в школі: що подобається, а що - ні. На кожне запитання ви можете відповісти “так” (+) або “ні” (-). В анкеті немає “правильних” чи “неправильних” відповідей. Відповідайте так, як ви відчуваєте.

Запитання анкети

1.Тобі подобається в школі чи не дуже?

2.Вранці, коли ти прокидаєшся, ти завжди з радістю йдеш у школу чи тобі хочеться залишитися вдома?

3.Якби вчитель сказав, що завтра в школу не обов’язково приходити всім учням, ти б пішов у школу або залишився вдома?

4.Тобі подобається, коли у вас немає якого-небудь уроку?

5.Ти хотів би, щоб не задавали домашніх завдань?

6.Ти хотів би, щоб у школі залишилися тільки перерви?

7.Ти часто розповідаєш про школу батькам?

8.Ти б хотів, щоб у тебе був менш суворий учитель?

9.У тебе в класі багато друзів?

10.Тобі подобаються однокласники?

Обробка та інтерпретація результатів

Відповідь “так” на запитання № 1,2,3,7,9,10 оцінюється в 3 бали, відповідь “ні” - у 0 балів.

Відповідь “так” на запитання № 4, 5, 6, 8 оцінюється в 0 балів, відповідь “ні” - у 3 бали.

25-30 балів - високий рівень шкільної адаптації.

20-24 бала - середній рівень шкільної адаптації

15-19 балів - зовнішня мотивація.

10-14 балів - низький рівень шкільної адаптації.

9 і менше балів - шкільна дезадаптація.

Джерело: М. В. Лемак, В. Ю. Петрище Методичне видання Психологу для роботи. Діагностичні методики./ Ужгород Видовництво Олександри Гаркуші. -  2011